Стратегічна оцінка податкових рамок НДДКР та інноваційних стимулів: Україна в контексті конкурентоспроможності Центральної та Східної Європи

1. Геополітичний та економічний контекст інновацій у регіоні ЦСЄ

Щоб зрозуміти специфіку податкових стимулів в Україні та її сусідів, необхідно спочатку оцінити макроекономічний та геополітичний тиск, що формує цю політику. Регіон ЦСЄ наразі перебуває в небезпечній зоні «пастки середнього доходу». Вичерпавши модель зростання, засновану на дешевій робочій силі та іноземній виробничій збірці, ці країни агресивно переходять до економіки знань.

1.1 Перехід від цінової конкурентоспроможності до інноваційної конкурентоспроможності

Протягом двох десятиліть регіон ЦСЄ служив індустріальним «заднім двором» Західної Європи, особливо Німеччини. Однак зростання вартості робочої сили та автоматизація виробництва підірвали цю перевагу. Уряди у Варшаві, Празі та Будапешті зрозуміли, що майбутнє процвітання залежить від захоплення інтелектуальної цінності виробництва, а не лише від фізичної збірки.

Це усвідомлення стало рушієм широкого впровадження «супер-відрахувань» у середині 2010-х років. Супер-відрахування дозволяє компанії відрахувати понад 100% своїх відповідних витрат на НДДКР зі своєї оподатковуваної бази. Наприклад, якщо компанія витрачає 1 мільйон євро на НДДКР, супер-відрахування у розмірі 200% дозволяє їй відрахувати 2 мільйони євро. При податковій ставці 19% це призводить до чистої грошової субсидії у розмірі приблизно 19% від витрат на НДДКР. [cite_start]Цей механізм є пріоритетним, оскільки він відповідає правилам Світової організації торгівлі (СОТ) та державній допомозі ЄС, оскільки не дискримінує іноземні фірми та винагороджує фактичні витрати, а не прогнозований успіх[cite: 1].

1.2 Вплив Другої опори ОЕСР (Глобальний мінімальний податок)

Критично важливим недавнім розвитком є ініціатива ОЕСР «Опора Два» (Pillar Two), яка встановлює глобальну мінімальну ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 15% для багатонаціональних підприємств (БНП) з доходом, що перевищує 750 мільйонів євро. Це створює парадокс для таких країн, як Угорщина (9% ПнП) або Україна (потенційні ефективні ставки 0–9% у спеціальних режимах). Якщо ці країни оподатковують БНП нижче 15%, інші країни можуть стягувати «додатковий податок» (top-up tax) для збору різниці.

Це змусило переглянути стимули. «Податкові канікули» (повні звільнення) стають менш ефективними для великих БНП, оскільки податок, заощаджений у країні-господарі, просто сплачується у домашній країні. Як наслідок, регіон переходить до Кваліфікованих податкових кредитів, що підлягають відшкодуванню (Qualified Refundable Tax Credits, QRTCs). Згідно з правилами ОЕСР, QRTC розглядаються як дохід (або зменшення витрат), а не як зменшення податкового зобов’язання, що зберігає ефективне обчислення податкової ставки. Запровадження Угорщиною нового податкового кредиту на НДДКР у 2024 році є прямою відповіддю на це, що забезпечує її конкурентоспроможність навіть за нового глобального податкового порядку. Україна, яка наразі знаходиться поза межами безпосередньої сфери дії Другої опори для вітчизняних компаній, але прагне до членства в ЄС, стикається з нагальною необхідністю узгодження своїх агресивних режимів 0% і 9% з цими глобальними стандартами.

2. Асиметрична інноваційна стратегія України: Модель «Режиму»

Підхід України до стимулювання НДДКР є унікальним у Європі. Він не покладається на уніфікований податковий кодекс, застосовний до всіх. Натомість, він створює «віртуальні спеціальні економічні зони», які функціонують майже як окремі юрисдикції всередині держави. Ця фрагментація є особливістю, а не недоліком — вона дозволяє державі пропонувати гіперліберальні умови стратегічним секторам (ІТ, оборона) без розмивання податкової бази загальної економіки.

2.1 «Дія Сіті»: Цифрова фортеця

Запущена безпосередньо перед повномасштабним вторгненням, «Дія Сіті» стала рятівним колом для українського технологічного сектору. Станом на кінець 2025 року вона налічує понад 3000 резидентів, включно з великими оборонно-технологічними фірмами, де працює понад 130 000 фахівців. Це правовий та податковий режим, чинний протягом 25 років, що пропонує гарантію від несприятливих законодавчих змін — «стабілізаційну клаузулу», критично важливу для довіри інвесторів у мінливому регіоні.

2.1.1 Модель податку на розподілений прибуток (Податок на виведений капітал, ПнВК)

Головною перевагою «Дія Сіті» є можливість корпоративного оподаткування. Резиденти можуть обрати залишитися на стандартному 18% податку на прибуток підприємств (ПнП) або перейти на Податок на виведений капітал (ПнВК), також відомий як податок на розподілений прибуток.

• Механізм: Згідно з моделлю ПнВК, нерозподілений прибуток оподатковується за ставкою 0%. Податок стягується лише тоді, коли капітал виводиться з компанії у формі дивідендів або еквівалентних платежів (наприклад, роялті, сплачені юрисдикціям із низьким податком, невиробничі витрати, коригування трансфертного ціноутворення). Ставка при виведенні становить 9%.
• Вплив на НДДКР: Це, по суті, необмежений, автоматичний супер-стимул для НДДКР. Компанія, яка генерує 10 мільйонів євро прибутку та реінвестує його повністю в НДДКР (найм інженерів, будівництво серверів, прототипування), сплачує нульовий корпоративний податок. Немає необхідності подавати складні заявки, відстежувати відповідні години або перевіряти конкретні критерії «інновацій». Сам факт нерозподілу дивідендів кваліфікує кошти для реінвестування без оподаткування. Ця перевага ліквідності перевершує будь-який стандартний податковий кредит, оскільки готівка залишається у компанії негайно, а не відшкодовується пізніше.

2.1.2 Гіг-контракт: Вирішення дилеми праці/ІВ

Історично український ІТ-сектор покладався на модель «Приватного підприємця» (ФОП), де інженери були незалежними підрядниками. Це було податково-ефективно (5% податку), але юридично ненадійно для НДДКР, оскільки підрядники юридично володіли своєю ІВ, якщо вона не була явно передана, що створювало кошмари належної перевірки для M&A (злиттів та поглинань).

«Дія Сіті» запровадила Гіг-контракт, гібридні трудові-цивільні відносини:

• Оподаткування: Гіг-фахівці сплачують 5% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) (проти 18% стандартного) та 1,5% військового збору (зростає до 5% у законодавчих пропозиціях 2025 року).
• Соціальне забезпечення: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) обмежений 22% від мінімальної заробітної плати (приблизно 1760 грн базової), незалежно від фактичної заробітної плати. Для старшого інженера, який заробляє 5000 євро/місяць, ефективне соціальне податкове навантаження є незначним (менше 40 євро/місяць), тоді як у Польщі чи Німеччині соціальні внески споживали б 30-40% валової вартості зарплати.
• Захист ІВ: Що важливо, Гіг-контракт передбачає, що вся ІВ, створена під час контракту, автоматично належить компанії, вирішуючи структурну слабкість старої моделі ФОП.

2.1.3 Розширений обсяг (2025)

Визнаючи, що інновації — це не лише програмний код, уряд розширив критерії відповідності «Дія Сіті» у грудні 2025 року. Режим тепер охоплює «інженерну діяльність, що включає інформаційне моделювання будівництва (BIM)» та «аудіовізуальне постпродакшн». Це визнає, що сучасне будівництво та медіа є глибоко НДДКР-інтенсивними, наближаючи режим до загального стимулу «економіки знань».

2.2 «Defense City»: Арсенал автаркії

У жовтні 2025 року Закон № 4577-IX ввів у дію режим «Defense City», що ознаменувало перехід від «м’яких технологій» до «жорсткої сили». Цей режим призначений для сприяння самодостатній оборонно-промисловій базі, здатній підтримувати тривалу війну.

2.2.1 Парадигма «Нульового податку»

Резиденти «Defense City» користуються ставкою податку на прибуток підприємств 0%. Однак, на відміну від стандартних податкових канікул, які можуть бути використані для накопичення грошових резервів, це звільнення суворо залежить від реінвестування.

• Петля реінвестування: Щоб підтримувати ставку 0%, 100% звільненого прибутку має бути реінвестовано у «розвиток підприємства, оборонне виробництво, інновації або благодійну допомогу Збройним Силам». Дивіденди суворо заборонені. Якщо компанія розподіляє дивіденди, вона втрачає статус і повинна відшкодувати податки.
• Стратегічний намір: Це змушує оборонні компанії до циклу агресивного накопичення капіталу та НДДКР. Це не має фінансового сенсу для резидента «Defense City» сидіти на готівці; вони економічно змушені будувати нові заводи, купувати нове обладнання або фінансувати нові проєкти НДДКР, щоб використати надлишок без оподаткування.

2.2.2 Критерії відповідності та ексклюзивність

• Кваліфікаційний дохід: Суб’єкти повинні отримувати щонайменше 75% свого доходу від оборонних товарів/послуг (знижено до 50% для виробників літаків та БПЛА, визнаючи подвійне використання дронів).
• Несумісність: Компанія не може бути одночасно в «Дія Сіті» та «Defense City». Це створює біфуркацію:
  • Оборонні фірми, орієнтовані на програмне забезпечення (наприклад, системи наведення зі ШІ), ймовірно, віддають перевагу «Дія Сіті» через 5% податку на працю, оскільки їхньою основною вартістю є заробітна плата.
  • Оборонні фірми, орієнтовані на обладнання (наприклад, виробництво снарядів), віддають перевагу «Defense City» через 0% ПнП та звільнення від земельного податку, оскільки їхні основні витрати — це активи та сировина.

2.3 Brave1: Держава як венчурний капіталіст

Хоча податкові стимули є пасивними, кластер «Brave1» діє як активний акселератор. Він долає «Долину смерті» для оборонно-технічних стартапів на ранній стадії, які не отримують доходу (і, таким чином, байдужі до податкових пільг).

• Грантове фінансування: «Brave1» надає гранти, що не розмивають капітал, починаючи від невеликих фондів для прототипування до 200 000 євро для прискорення НДДКР та масштабування компонентів.
• Інтеграція з ЄС: Програма «EU4UA Defence Tech», запущена наприкінці 2025 року, пропонує спільні гранти до 150 000 євро спеціально для технологій протиповітряної оборони (перехоплювачі, радар), орієнтованих на TRL 5-6. Ця інтеграція з потоками фінансування ЄС служить знаком якості, підтверджуючи українські НДДКР для майбутніх західних інвесторів.

2.4 Індустріальні парки: Хаб НДДКР у сфері виробництва

Україна відновила своє законодавство про Індустріальні парки (ІП) для залучення фізичних центрів НДДКР та виробництва.

• Стимули: Звільнення від ПнП на 10 років (за умови реінвестування), звільнення від ПДВ на імпортоване обладнання та звільнення від мита.
• Актуальність НДДКР: Законодавство чітко визначає НДДКР як кваліфікаційну діяльність. Політична платформа «Зроблено в Україні» додатково субсидує витрати на підключення інфраструктури (до 50%), знижуючи бар’єр капітальних витрат для створення важких об’єктів НДДКР (наприклад, аеродинамічних труб, лабораторій для випробування матеріалів).

3. Регіональні контрольні показники: «Стандартна» модель ЦСЄ

На відміну від сегментованого підходу України, її сусіди використовують підхід «універсального кодексу», вбудовуючи стимули в загальне податкове законодавство, доступне для всіх секторів.

3.1 Польща: Інноваційний гегемон

Польща побудувала найбільш комплексну екосистему стимулювання НДДКР у регіоні, слугуючи основним конкурентом для українських талантів та капіталу.

3.1.1 Податкова пільга на НДДКР (Супер-відрахування)

Польща пропонує 200% супер-відрахування для витрат на персонал НДДКР та 100% для інших відповідних витрат.

• Механізм: Компанія витрачає 100 000 євро на заробітну плату НДДКР. Вона реєструє це як стандартні витрати (зменшуючи оподатковуваний прибуток на 100 000 євро). Потім вона відраховує ще 200 000 євро з податкової бази. При ставці ПнП 19% це призводить до грошової вигоди приблизно 38 000 євро.
• Обсяг: На відміну від українських режимів, це однаково доступно для меблевої фабрики, студії відеоігор чи хімічного заводу.

3.1.2 Режим «IP Box»

Польща оподатковує дохід, отриманий від кваліфікованих прав ІВ (патенти, авторські права на програмне забезпечення), за пільговою ставкою 5%.

• Підхід «Nexus»: Ставка застосовується до частини доходу, отриманого від власних НДДКР, розрахованої за допомогою «коефіцієнта Nexus» ОЕСР. Це запобігає переміщенню прибутку (простому переміщенню ІВ до Польщі без виконання роботи там).
• Одночасність: Важливо, що з 2022 року Польща дозволяє одночасне використання Пільги на НДДКР та «IP Box». Компанія може вимагати 200% відрахування під час розробки ІВ, а потім сплачувати лише 5% податку на ліцензійний дохід, який вона генерує. Це «подвійне занурення» є величезною конкурентною перевагою.

3.1.3 Стимули життєвого циклу

Польща заповнює прогалини в життєвому циклі інновацій:

• Пільга на прототип: 30% відрахування на витрати на пробне виробництво (подолання розриву між НДДКР та комерціалізацією).
• Пільга на роботизацію: 50% додаткового відрахування на придбання промислових роботів.
• Пільга для інноваційних працівників: Якщо компанія має стільки відрахувань на НДДКР, що повністю усуває своє зобов’язання з ПнП і все ще має невикористані відрахування, вона може використати залишок для компенсації податку на прибуток, утриманого із заробітної плати працівників. Це ефективно монетизує податковий кредит навіть для збиткових фірм.

3.2 Чеська Республіка: Стабільність та інкременталізм

Чеська Республіка використовує зрілу модель, зосереджену на стабільності та поступовому зростанні.

• Дозволи на НДДКР: 100% супер-відрахування (загальна відрахуваність 200%).
• Інкрементальний бонус: Якщо компанія збільшує свої витрати на НДДКР порівняно з попереднім роком, вона отримує додаткове 10% відрахування на приріст. Це особливо винагороджує зростання інтенсивності НДДКР.
• Адміністративна строгість: Чеська система відома суворими вимогами до документації. «Проектна документація» має бути затверджена до початку НДДКР. Це зменшує ретроспективні претензії, але забезпечує визначеність.
• Обмеження: Відрахування на придбані послуги обмежені тими, що надаються сертифікованими дослідницькими організаціями, що перешкоджає комерційному субпідряду порівняно з більш ліберальними правилами Польщі.

3.3 Угорщина: Стратегічне використання Другої опори

Угорщина історично покладалася на свою низьку номінальну ставку (9%), але зараз адаптується до 15% Глобального мінімального податку (ГМП).

• Новий податковий кредит на НДДКР (2024): Угорщина запровадила 10% Кваліфікований податковий кредит, що підлягає відшкодуванню (QRTC). Оскільки він є «відшкодовуваним» (виплачується готівкою, якщо не використовується протягом 4 років), правила ОЕСР розглядають його як дохід. Це дозволяє Угорщині пропонувати стимули, які технічно не знижують ефективну податкову ставку (ЕПС) нижче 15% для цілей ГМП, зберігаючи її привабливість для німецьких автомобільних гігантів (Audi, Mercedes) та виробників акумуляторів (CATL).
• Пільга з місцевого податку на підприємницьку діяльність (МПП): Витрати на НДДКР відраховуються з бази місцевого податку на підприємницьку діяльність (максимум 2%), що є значною економією, враховуючи, що МПП базується на обороті.

3.4 Румунія: Гра на людському капіталі

Румунія конкурує за зниженням вартості робочої сили, орієнтуючись на окремого інженера.

• Звільнення від податку на прибуток для ІТ: Розробники програмного забезпечення звільняються від 10% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Це збільшує чисту заробітну плату, роблячи наймання румунських інженерів дешевшим для роботодавців за ту ж зарплату «на руки».
• Відрахування на НДДКР: Доступне додаткове відрахування 50%, але адміністративна складність історично обмежувала його використання. У 2024 році податкова система для мікропідприємств (1% податку з обороту) була посилена, підштовхуючи більше ІТ-фірм до стандартного режиму податку на прибуток, що робить відрахування на НДДКР більш актуальним.

4. Порівняльний технічний аналіз

Щоб візуалізувати структурні відмінності, ми представляємо порівняльну матрицю ключових фіскальних інструментів.

Таблиця 1: Порівняльний аналіз структур стимулювання НДДКР (2025)

4.1 Ключові аналітичні висновки

1. Прогалина «Супер-відрахування»: Україна є винятком, оскільки їй бракує законодавчого супер-відрахування. У Польщі виробник меблів, який винаходить новий процес ламінування, отримує 200% податкове списання. В Україні той самий виробник отримує лише стандартне 100% визнання витрат. Це ставить не-ІТ/не-оборонні українські галузі у структурно невигідне становище у фінансуванні інновацій.
2. Податковий арбітраж праці: Українська «Дія Сіті» пропонує найбільш агресивні стимули податку на працю в Європі. Обмеження соціального внеску на рівні мінімальної заробітної плати є масовою субсидією для високооплачуваних НДДКР. Для старшого дослідника ШІ, який заробляє 100 000 євро/рік, вартість соціального забезпечення в Польщі становитиме ~20 000 євро; в Україні («Дія Сіті») — ~500 євро. Це робить Україну унікально розташованою для трудомістких НДДКР (програмне забезпечення, дизайн), тоді як Польща краще структурована для капіталомістких НДДКР (завдяки пільгам на роботизацію та грантам ЄС на капітальні витрати).
3. Премія за ризик: Розбіжність у структурах стимулювання відображає розбіжність у ризику. Польща та Чехія пропонують фінансові стимули (податкові кредити), оскільки екзистенційний ризик низький. Україна пропонує режимні стимули («Дія Сіті»/«Defense City»), які поєднують податкові пільги з правовим захистом (гарантії проти рейдерства, англійське право). В Україні стимул — це не просто «плати менше податків», а «працюй безпечно».

5. «Долина смерті»: Аналіз розривів інноваційної системи України

Хоча «Дія Сіті» та «Defense City» є потужними, вони створюють економіку «штанги» з важкими гирями на кінцях (ІТ та оборона) і тонким стрижнем посередині (загальна промисловість).

5.1 Прогалина «Середини»: Традиційна промисловість

Україна володіє величезними сільськогосподарськими, металургійними та хімічними секторами. Ці галузі перебувають під інтенсивним тиском необхідності декарбонізації та модернізації (Індустрія 4.0). Однак вони значною мірою виключені з провідних режимів стимулювання. Сільськогосподарський холдинг, який розробляє новий датчик ґрунту, не може приєднатися до «Дія Сіті» (якщо він не відокремить окрему ІТ-одиницю) і не може приєднатися до «Defense City». Він застряг зі стандартним 18% ПнП і без супер-відрахування на НДДКР. Це дестимулює НДДКР у тих самих секторах, які складають основну частину ВВП України.

5.2 Вакуум «IP Box»

Хоча Податок на виведений капітал (9%) дещо функціонує як «IP Box», він застосовується до всього розподіленого прибутку, а не конкретно до доходу від ІВ. Йому бракує точності польського «IP Box», який спеціально винагороджує комерціалізацію патентів. В Україні наразі відсутній механізм для заохочення компаній реєструвати патенти всередині країни. Отже, українські інновації часто патентуються в Делавері чи на Кіпрі, позбавляючи країну її інтелектуального багатства.

5.3 Роз’єднання між університетами та бізнесом

Польща та Чехія мають конкретні стимули для досліджень, законтрактованих університетами. Податковий кодекс України не передбачає розширених відрахувань для співпраці між промисловістю та університетами, що послаблює зв’язок між її сильною академічною базою та комерційним застосуванням.

6. Шлях до процвітання: Економічне моделювання стимулів НДДКР в Україні

Запит користувача передбачає: Якщо в Україні немає стимулів НДДКР (або якщо вони недостатні), опишіть, як їх наявність допоможе їй процвітати. На основі аналізу контрольних країн ми можемо змоделювати потенційний вплив запровадження широких стимулів НДДКР в Україні.

6.1 Драйвер процвітання 1: Диверсифікація за межі воєнної економіки

Гіпотеза: Запровадження 150-200% супер-відрахування на НДДКР для всіх платників ПнП.

Механізм: Це знизить післяподаткову вартість експериментів для традиційних галузей.

Вплив:

• Сільське господарство: Стимулює розробку локалізованих агротехнологій (посухостійке насіння, автономні комбайни), а не імпорт технологій John Deere. Це переводить сектор від «експортера зерна» до «експортера агротехнологій».
• Енергетика: Заохочує місцеву адаптацію технологій зеленого водню та біогазу, критично важливих для післявоєнної енергетичної незалежності України.
• Економічна стійкість: Диверсифікована інноваційна база менш крихка, ніж та, що покладається виключно на ІТ-аутсорсинг та оборонні замовлення.

6.2 Драйвер процвітання 2: Від аутсорсингу до товарної економіки (Ефект «IP Box»)

Гіпотеза: Запровадження відповідного «IP Box» (ставка 5-10% на роялті) у поєднанні з пільгою на НДДКР.

Механізм: Наразі українські фірми ІТ-аутсорсингу продають «години». Створена ІВ належить західному клієнту. «IP Box» заохочує ці фірми розробляти власні продукти (SaaS, пропрієтарні платформи), оскільки дохід від ліцензування цих продуктів оподатковуватиметься за пільговою ставкою.

Вплив:

• Накопичення капіталу: Продуктові компанії накопичують вартість (акціонерний капітал) набагато швидше, ніж сервісні компанії.
• Збереження багатства: Прибутки від ліцензування ІВ залишаються в Україні, а не накопичуються в американській материнській компанії.
• Оцінка: Продуктові компанії залучають вищі венчурні оцінки, приваблюючи більше ПІІ (прямих іноземних інвестицій).

6.3 Драйвер процвітання 3: «Зелена відбудова» як лабораторія НДДКР

Гіпотеза: Пов’язування податкових стимулів на будівництво з інтенсивністю НДДКР.

Механізм: Відбудова України пропонує чистий аркуш. Якщо податковий кодекс запропонує конкретні відрахування на «Зелені інновації» для будівельних проектів, які використовують експериментальні матеріали або інтеграцію розумних мереж, Україна може стати глобальним полігоном для міських технологій.

Вплив:

• Залучення ПІІ: Глобальні гравці (Siemens, Schneider Electric) перемістили б центри НДДКР в Україну для тестування технологій на рівні міста, що неможливо на регульованих ринках Західної Європи.
• Модернізація: Україна перестрибне інфраструктуру 20-го століття, побудувавши з руїн ефективну економіку 21-го століття.

6.4 Драйвер процвітання 4: Зупинення витоку мізків

Гіпотеза: Прийняття «Податкових канікул для стартапів», подібних до польських «Business Harbour» та «Relief for Startups» (відсутність соціального забезпечення протягом 2 років).

Механізм: Мільйони українців зараз піддаються впливу яскравих екосистем стартапів Варшави, Берліна та Лондона. Щоб заманити їх назад, Україна повинна запропонувати «посадковий майданчик», який знижує ризик підприємництва.

Вплив:

• Репатріація: Зниження бар’єру для входу для нових фірм заохочує діаспору повернутися з новими навичками та мережами.
• Створення робочих місць: Стартапи є основним двигуном чистого створення нових робочих місць у сучасних економіках.

7. Стратегічні рекомендації та висновок

7.1 Синтез

Україна наразі керує «Двочастинною інноваційною державою». Одна половина — «Дія Сіті» та «Defense City» — є світового класу, пропонуючи агресивні, дерегульовані та низькоподаткові середовища, які успішно зберегли технологічне ядро країни під час війни. Інша половина — загальна промислова економіка — є фіскально ортодоксальною і їй бракує специфічного стимулювання НДДКР, яке можна знайти у сусідніх Польщі чи Чехії.

7.2 Рекомендації щодо гармонізації

1. Універсалізувати супер-відрахування: Україна повинна внести зміни до свого Податкового кодексу, щоб запровадити 150% супер-відрахування на НДДКР, доступне для всіх корпоративних платників податків. Це поширило б інноваційну культуру від програмного забезпечення до сталі, сільського господарства та хімії.
2. Запровадити «Полегшений Patent Box»: Щоб заохотити внутрішню реєстрацію ІВ, Україна повинна запровадити знижену ставку ПнП (наприклад, 10%) для доходу, отриманого від патентів, зареєстрованих в Українському патентному відомстві. Це стимулювало б юридичне «оншоринг» інтелектуальної власності.
3. Подолати оборонно-цивільний розрив: Створити податковий стимул «подвійного використання». Технології, розроблені в «Defense City», повинні мати право на податкові кредити, якщо вони комерціалізуються для цивільного ринку (наприклад, військові дрони, адаптовані для моніторингу сільського господарства). Це сприяє ефекту «спін-офф», який спостерігається в Ізраїлі та США.
4. Гармонізувати з правилами державної допомоги ЄС: У міру просування переговорів про вступ до ЄС Україна повинна підготуватися до переходу своїх 0% режимів у відповідні зони. Угорська модель Кредитів, що підлягають відшкодуванню, пропонує найкращий шаблон для цього: підтримка високих рівнів стимулювання при дотриманні рамки Другої опори ОЕСР.

7.3 Підсумковий прогноз

Якщо Україна зможе успішно прищепити стимули НДДКР своїх сусідів (супер-відрахування, «IP Boxes») на свою власну надійну цифрову інфраструктуру («Дія Сіті»), вона має потенціал стати не просто «тигром» Східної Європи, а її головним інноваційним хабом. Поєднання загартованого в боях оборонного сектору, високоцифровізованої держави та фіскально стимульованої загальної промисловості створить «тріаду процвітання», здатну забезпечити швидке післявоєнне відновлення та довгострокову економічну конвергенцію із Заходом.

Таблиця 2: Глосарій ключових законодавчих інструментів

[cite_start]Примітка: Цей переклад та структура HTML базуються на вмісті документа “Ukraine R&D Incentives: A Comparative Analysis”[cite: 1].
Перелік використаних джерел (Works Cited) зберігся в оригінальному вигляді у кінці HTML-коду для повноти.